ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Яношівського ліцею

 Берегівської міської ради

 Закарпатської області

на 2022–2023 навчальний рік

Вступ

Яношівський ліцей Берегівської міської ради Закарпатської області створений Берегівською міською радою,  знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником закладу освіти є Берегівська міська рада.

        Заклад  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами.

Яношівський ліцей створений  і діє на підставі Статуту.

Тип закладу– ліцей.

  Освітня програма Яношівського ліцею Берегівської  міської ради Закарпатської області на 2022-2023 навчальний рік розроблена відповідно до: Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших; Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;  Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»; постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;  постанови МОЗ України від 06.09.2021 року №10 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку із  поширенням коронавірусної  хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року №630 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; Державних стандартів повної загальної середньої освіти: на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87); на рівні базової середньої освіти: в 5 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898); в 6 – 9 класах – Державного стандарту  базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392); на рівні профільної середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392); Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти –

 на рівні початкової освіти:

Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),  Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743), Наказ МОН України від 29.09.2021 №1033 «Про  Експериментальний навчальний план 1-4 класів закладів загальної середньої освіти Закарпатської області» ,

на рівні базової середньої освіти:

 у 5 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235), Наказ МОН України від 29.09.2021 №1033 «Про Експериментальний навчальний план 5-9 класів закладів загальної середньої освіти Закарпатської області», у 6 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405);

 на рівні профільної середньої освіти :

Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами);

Наказів Міністерства освіти і науки України:

від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану», від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами); від 02.07. 2014 № 780 «Про затвердження Типових навчальних планів Вальдорфських загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів» (на рівні базової, 5 – 9 класи, і профільної, 10 – 11 класи, середньої освіти); Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518; Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314; Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224); Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016; Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Листів Міністерства освіти і науки України:

від 30.06.2022 № 1/7322-22 «Про організацію 2022/2023 навчального року»; від 16.03.2022 №1/3472-22 «Про виконання Указу Президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 №143/2022»; від 06.08.2021 №4.5/2303-21 «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 5-х класах ЗЗСО за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа».

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації та військовими подіями, що  мають місце в Україні, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2022/2023 навчальному році в закладі можливе через впровадження дистанційного навчання за допомогою платформи Google Suite for Education

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Дана  освітня програма  схвалена  педагогічною  радою  закладу освіти та затверджена директором, оприлюднюється  на вебсайті  закладу  освіти.

         Освітня програма визначає:

1) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграцію, а також логічну послідовність їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2) пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

3)очікувані результати навчання учнів;

4) рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Освітня програма  спрямована на:

• диференційоване та індивідуальне навчання на всіх ступенях вільного застосування вчителями різних методик навчання та виховання;
• результати навчання та формування ключових компетентностейздобувачів освіти;
• розширення повноважень вчителів, учнів, батьків в управлінні закладом, вирішенні методичних, педагогічних, фінансових питань, завдань розвитку матеріальної бази;
• утвердження в школі атмосфери гуманізму, поваги до особистості вчителя і учня;
• формування у здобувачів освіти національної самосвідомості, правової культури та громадянської відповідальності.

Розділ 1

Місія закладу  та засіб її реалізації

      Місія закладу - всебічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

 Заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

-дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, утому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

          У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм  трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

       Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програмадля 1-4 класів визначає вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 - дитиноцентрованості і природовідповідності;

-   узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-   науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-   наступності і перспективності навчання;

-   взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-   можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-   творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-   адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

У процесі реалізації Типової освітньої програми передбачено використання  внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Мета  базової школи (5 клас)

Зберігаючи наступність із початковою школою  забезпечуємо    подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо  здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо  ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Пріоритетні завдання діяльності педагогічного колективу ліцею:

- створення умов для здобуття якісної освіти в умовах  освітнього  процесу;

- формування у дітей основ культури споживання та екологічної свідомості через впровадження ідей освіти для сталого розвитку;

- сприяння формуванню у школярів лідерських якостей особистості;

- формування світогляду школярів засобами художнього слова;

- оптимізація взаємодії з батьками;

-модернізація матеріально-технічної бази та програмно-методичного забезпечення закладу.

Мета базової  та старшої школи визначає зміст та організацію освітнього процесу, забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку здобувачів освіти. Заклад активно використовує педагогіку партнерства (співробітництва), що ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості, рівного доступу до освіти, створення умов для соцільно-психологічного захисту учасників освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень.

     Досягнення мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту» та інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Основним засобом реалізації призначення є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час  заклад має у своєму розпорядженні додаткові, специфічні саме для нього засоби реалізації свого призначення:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд (історія угорського народу);
• надання учням можливості вибору профілю навчання у 10 класі (технологічний профіль);
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної –  участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів, змаганнях ерудитів школи; трудової –  участь у всіх акціях із впорядкування території школи та села;   гуртковій роботі;
• надання додаткових освітніх програм, зокрема вивчення другої іноземної мови ( німецької);
• проведення індивідуальних та групових занять з предметів з метою підготовки до ЗНО(10-11 клас– історія, математика, українська мова)

Освітні програми, реалізовані у закладі, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• вирішення завдань щодо формування загальної культури особистості;
• адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянської позиції, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення .

Виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданнямзакладу

У закладі створені та функціонують: предметні методичні спільноти, творчі групи,  психологічна служба.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника  Яношівськоголіцею

  Випускник Яношівського ліцею - це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, це патріот та новатор з широким спектром особистості:

-  випускник добре проінформована особистість;

- прагне до самоосвіти та вдосконалення;

- готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;

-  є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

- свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля; здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя;

- мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

 Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Випускник початкової школи  має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старшої школи  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Розділ 3

Мета та завдання освітнього процесу ліцею

3.1. Мета освітнього процесу ліцею:

 - забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

-  гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

 - забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

- проведення атестації та сертифікації педагогів;

 - цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Мета повинна бути реалізована через виокремлення у навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проектах;

- позакласну навчальну роботу й  роботу гуртків.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

         Основним документом, що регулює освітній процес у ліцеї, є робочий навчальний план.

Яношівський ліцей Берегівської міської ради Закарпатської області здійснює планування своєї діяльності на підставі законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (зі змінами), «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту населення», Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87,  Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України 25 вересня 2020 року №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394; типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти - наказ МОН №268 від 21.03.18 зі змінами в наказі №1272 від 08.10.19; типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти - наказ МОН №268 від 21.03.18 зі змінами в наказі №1273 від 08.10.19; типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (5-9 класи) - наказ МОН№ 405 від 20.04.18; типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня(10-11 класи) - наказ від 24.04.2018 № 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493, наказу МОН від 12.01.2016 (у редакції наказуМіністерства освітиі науки Українивід 10 лютого 2021 року № 160)  «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224 Наказу МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”, Наказу Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”, Листа МОН №1/9-433 від 28.08.2021 “Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021/2022 навчальному році”, Постанови МОЗ від 26.08.2021 р. №9 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, Статуту школи, забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні  Державних стандартів.

         Навчальний план  складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір  єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних  дисциплін. Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8, 9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

       Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального плану було  максимально враховано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

         Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.

            Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Профільні загальноосвітні предмети - це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю.

           Освітня програма для 1 класу не має корекційно - розвивальний складник.     Навчальний час, передбачений на варіативну складову у 1-4 класах  за програмою Шияна Р.Б.  використаний на предмети інваріантної складової, зокрема по 1 годині на математику. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно, фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

    Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» школа формує відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази школи, кадрового забезпечення.

Робочий навчальний план основної школи дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочих навчальних планах. Робочі навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

             Відповідно до п.6 ст.5 Закону України «Про повну загалну середню освіту» у 5 класі з угорською мовою навчання заняття проводяться державною мовою в обсязі не менше 20 % річного обсягу  навчального часу за рахунок годин української мови  та літератури (6 тижневих годин) і частково годин фізичної культури ( 1 година)

В межах  природничої освітньої галузі  у  5 класі вивчається інтегрований   курс «Пізнаємо природу»;  соціальної і здоров҆язбережувальної -  інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут», етика; громадянської та історичної – «Вступ до історії України та громадянської освіти»; технологічної – «Технології»; мистецької – вивчається два предмети: образотворче мистецтво, музичне мистецтво.

6 клас –  інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Освітня галузь  «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво»та   «Музичне мистецтво»  у  5-7 класах,  інтегрованим курсом «Мистецтво» у 8-9 класах, освітня галузь «Технології»  реалізується у 6-9 класах через предмети «Трудове навчання» та  «Інформатика», освітня галузь «Здоров'я і фізична культура»  - окремими предметами «Основи здоров'я»та «Фізична культура», освітня галузь «Математика» - через предмети  «Математика» у 6 класі, «Алгебра» у 7-9 класах, «Геометрія» у 7-9 класах, галузь  «Природознавство» - через предмети «Біологія» та «Географія у 6-9 класах, «Фізика»  та «Хімія» у 7-9 класах. Вивчення іноземної мови надає можливість більш глибоко вивчати та досліджувати історію і культуру різних країн та народів.   Англійська мова вивчається з 1 класу по 9 клас.

Варіативна складова навчального плану підібрана, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості школи, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової, зокрема 0,5 годин для підсилення англійської мови у  5-Б з метою розвитку компетентності вільного володіння мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, 0,5 години на підсилення української мови у 6-Б класі; 1 година алгебри у 9-Б класі, з метою покращення  якості математичної освіти, 0,5 години історії України у 8-Б класі.  З метою допрофільної підготовки учнів відведено по 1 годині спецкурсу креслення у 8- 9 -их класах.  У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником закладу. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години. 

  Враховуючи специфіку регіону та компактного проживання угорської національної меншини за рахунок варіативної складової введено регіональний курс «Історія угорського народу» (7-9 класи) та факультатив угорська мова (6 клас) 

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» школа формує відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази школи, кадрового забезпечення.

Навчальний план для 10 -11  класу розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо. Для складання навчального плану для 10 класу школа обрала другий варіант, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни». За модульним принципом буде реалізовано і зміст базового предмета «Фізика і астрономія», розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії буде здійснюватися відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали одночасно два предмети в 10 і 11 класах, зокрема «Інформатика» та «Технології».  Профіль навчання технологічний для учнів 11 класу та 10 класу сформований закладом на основі проведеного опитування учнів та їх батьків з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети: технології у 11-А, 10-А,10-Б класах, вивчаються на профільному рівні

Заняття з курсу "Захист України" проводяться упродовж навчального року на базі Яношівського ліцею

Заклад освіти за освітнім запитом здобувачів освіти при складанні  навчального плану  збільшив кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок варіативної частини.

• в 10класі – з угорською мовою навчання «Угорська мова» (1 година), «Математика»(1 година), 
• в 10 класі – з українською мовою навчання «Математика»(2 години), 
• в 11класі -  з угорської мовою навчання - «Українська мова» (1 година);«Математика» (1 година)
• 3. Загальний обсяг навчального навантаження.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає  3430 годин/навчальний рік:

• для 1-го класу  – 805 годин/навчальний рік,
• для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік,
• для 3–го  класу – 875 годин/навчальний рік, 
• для 4-го класу – 875 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів  складає 5425 годин/навчальний рік:

• для 5-го класу (рекомендоване) – 1015 годин/навчальний рік,

Загальний обсяг навчального навантаження  для учнів 5-го класу відповідає  загальному обсягу навчального навантаження, визначеному у Державному стандарті базової середньої освіти (додаток 23) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (додаток 3).

Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі  встановлено у межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.

Загальний  обсяг  навчального навантаження  учнів розподіляється між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами.

Загальний обсяг річного навчального навантаження із навчанням українською  мовою (5-6 класи) згідно з типовим планом наведено в Таблиці 1.

Таблиця 1

Загальний обсяг навчального навантаження для 5 класу

Керуючись показниками  загальної кількості навчального навантаження, визначеними в таблиці 1 за освітніми галузями,  визначено обсяг фактичного річного  навантаження  для 5 класу (відповідно до рекомендованої кількості годин на тиждень, таблиця 2.)

Таблиця 2

Загальний обсяг  фактичного річного  навантаження для 5класу у 2022-2023 н.р.        

• для 6-го класу  з українською мовою навчання– 1190 годин/навчальний рік,
•  для 7-го класу з українською мовою навчання – немає,
• для 8-го класу з українською мовою навчання – 1120 годин/навчальний рік,
• для 9-го класу з українською мовою навчання –1190  годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах початкової та основної школи   .

Загальний обсяг  фактичного річного  навантаження для 5класу з угорською мовою навчання у 2022-2023 н.р.        

• для 6-го класу  з угорською мовою навчання– 1120 годин/навчальний рік,
•  для 7-го класу з угорською мовою навчання – 1172,5 годин/навчальний рік,
• для 8-го класу з угорською мовою навчання – 1172,5 годин/навчальний рік,
• для 9-го класу з угорською мовою навчання –1225  годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах початкової та основної школи   .

   Навчальні плани Яношівського ліцею охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, яка передбачає години на предмети, індивідуальні заняття та консультації, індивідуальні консультації  та  групові заняття.

     Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру  кожного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів, передбачають реалізацію освітніх галузей через окремі предмети відповідно до Державних освітніх  стандартів.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому

педагогічних технологій

Ліцей  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  -  субота  й  неділя.

• мова навчання – українська та угорська;
• початок роботи 8.00, початок занять –  8.30;

-   тривалість уроків у початковій, основній  школі відповідно до статті 15 розділу ХІІ Закону України «Про освіту», пункту 4 статті 10 Розділу ІІІ  Закону України «Про повну загальну середню освіту», розділу V Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України від 25.09.2020 року №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», становить: у 1 класі– 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-9-х класах – 45 хвилин, а різниця в часі навчальних годин 1-4-х класів обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять, консультацій з учнями, відповідно до розкладу;

• тривалість перерв відповідно до санітарно-гігієнічних норм складає:

5 хв. – малі перерви, 15 хв. – великі (після 3 і 4 уроків).

        Відповідно    Закону  України  ,,Про    освіту»  2022/2023 навчальний рік розпочинається в День знань – 1 вересня 2022 року та закінчується не пізніше 1 липня 2023 року. Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту», згідно з рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 31.08.2022 ), навчальні заняття будуть організовані за семестровою системою:

І семестр – 01.09.2022 – 23.12.2022

ІІ семестр – 09.01.2023 – 31.05.2023

 Канікули будуть проведені в такі терміни:

осінні:  31.10. – 06.11 2022,

           зимові: 24.12. 2022  - 08.12.2023,

                                           весняні:  27.03.- 02.04.2023                                       .

За рішенням педагогічної ради для учнів 1 класу можуть запроваджуватися додаткові канікули, тривалістю 1 тиждень. З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, закладом освіти може змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул, запроваджуватися карантин. Відповідно до статті 12 р.и ІІ  Закону  України  ,,Про    освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи.  Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів, які закінчили заклад загальної середньої освіти I, II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти. Державна підсумкова атестація проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України від 07.12.2018 №1369.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань. Ліцей працює в одну зміну, а тому позанавчальні заняття проводяться після уроків.

        Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена сільською радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

        Поділ  класів  на  групи  при  вивченні  окремих  предметів  здійснюється   відповідно  до  нормативів,  затверджених  наказами  Міністерства  освіти  і 

науки України  від  20.02.2002   № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012  та  № 401 від 08.04.2016.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

У школі І ступеня проводять екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

            У школі ІІ ступеняформами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

Засвоєння нового матеріалуу школі ІІІ ступеняможна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки. Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можна проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

- подолання інертності мислення,

- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо через:

• повагу до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіру у відносинах;

• діалог – взаємодію – взаємоповагу;

•розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати у своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо над упровадженням особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

                                                        Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

         На рівні школи розроблено Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти). Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

 - забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

 - оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм ліцею на 2022/2023 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – ―модель випускника.

Переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/2023 навчальному році:

• модельні навчальні програми із зазначенням у них кількості годин, необхідної на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), їхнього змісту та видів навчальної діяльності учнів.

На основі модельної  навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчителі складатимуть календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньоїосвіти є неприпустимим.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу  освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Перелік модельних навчальних  програм  5 клас

у 2022-2023  навчальному році

• у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.1-2.Shyyan.pdf; https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Shyyan.pdf
•  у 6-9 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською  (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas);
• у 10-11  класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
•   у закладах загальної середньої освіти, де є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas); https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

Розділ 8.  Опис інструментарію оцінювання.

Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.

Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. По-друге, формулює  для себе критерії та стандарти оцінювання

Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв:

 соціальні та індивідуальні. Інструментарієм соціального оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»,  розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях.     Застосування індивідуальних критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і таким чином виявляється динаміка його розвитку. Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень аналізує свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Під час перевірки роботи учня вчителі здійснюють аналогічну діяльність: якщо він погоджується з оцінкою учня, то обводить її, якщо ні – ставить свою, коментуючи її усно або письмово. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою. учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність. Це і є ідеальна ситуація з критеріями оцінювання.

Оцінювання учнів 1-4 класів.

Відповідно до наказу МОН України  від 13.07.2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» оцінювання навчання учнів 1-4 класів закладу здійснюється, враховуючи додаток 1.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне оцінювання;

2) підсумкове оцінювання;

3) державна підсумкова атестація учнів 4 класу здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Формувальне оцінювання – інтерактивний вид оцінювання прогресу здобувачів освіти, що здійснюється для адаптації освітнього процесу.

Метою формувального оцінювання є підвищення якості знань. Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотний зв҆язок. Результати формувального оцінювання  виражаються вербальною оцінкою і характеризують процес навчання та досягнення учнів початкової школи. За об҆єктом оцінювання учнів 1-2 класів результат оцінювання – вербальна оцінка, у 3-4 класах – рівнева оцінка. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти додаток 1.

Додаток 1

                                                              до методичних рекомендацій  щодо

Оцінювання  результатів навчання учнів

1-4 класів закладів загальної

середньої освіти  (наказ МОН України 

                                                      № 813 від 13 липня 2021 року)

ОРІЄНТОВНА РАМКА
оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів

 закладів загальної середньої освіти

Педагогічні працівники дотримуються алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання, визначеного у методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Підсумкове оцінювання – тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов҆язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/ освітньою програмою. Об҆єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням діагностувальної роботи (в разі проведення) та фіксується у класних журналах і свідоцтвах досягнень.

Державна підсумкова атестація – форма контролю відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам державного стандарту. Здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, відповідно до установленого порядку.

Метою державної підсумкової атестації є моніторинг якості освітньої діяльності закладу та якості освіти. Результати державної підсумкової атестації не впливають на підсумкову річну оцінку учнів.

Оцінювання учнів 5 класу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» №№4.5\2303-21 від 06 серпня 2021 року здійснюється оцінювання учнів 5-го класу.Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

• розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

 комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

•  планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; 
• рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Розрізняється поточне формувальне оцінювання та підсумкове (семестрове, річне).

Підсумкове – отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітніх компонентів. Надає оціночні судження, застосовується відповідно до стандарту, вказує на недоліки, здійснюється після завершення навчання. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти. Педагогічна рада приймає рішення про оцінювання результатів навчання, проведення семестрової атестації, про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.Річне оцінювання на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок, враховуючи динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року і також може підлягати коригуванню (триденний термін після виставлення оцінки).

 Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2.Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

Поточнеформувальне оцінювання здійснюється з метою допомогти учням досягти  кращих результатів. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року.Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності. У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку [1].

    Додаток 1

відповідно до додатку 1 методичних

рекомендації щодо особливостей організації
освітнього процесу у першому  (адаптивному)
циклі / 5 класах закладів загальної середньої
освіти за Державним стандартом базової
середньої освіти в умовах реалізації концепції
«Нова українська школа» (наказ МОН України

     (№4.5/2303-21 від 06.серпня 2021р).                  

Орієнтовний перелік  інструментів формувального оцінювання

Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спонукає до дії, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотній зв҆язок, здійснюється під час навчання. Зворотний зв'язок надають у письмовій, усній, електронній формі. Учителі проводять рефлексію, з метою формування вмінь аналізувати власну навчальну діяльність, спрямовують учнів на спостереження, осмислення своїх суджень і дій. Учні активні учасники у процесі оцінювання, застосовують критерії, шляхом самооцінювання, взаємооцінювання.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (Додаток [2])

     Додаток 2

відповідно до додатку 2 методичних

рекомендації щодо особливостей організації
освітнього процесу у першому  (адаптивному)
циклі / 5 класах закладів загальної середньої
освіти за Державним стандартом базової
середньої освіти в умовах реалізації концепції
«Нова українська школа» (наказ МОН України

        (№4.5/2303-21 від 06.серпня 2021р).                  

ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (5 клас)

У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. Заклад загальної середньої освіти може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику. Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)). Також заклад освіти може використати Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання (Додаток 3).

                                                                                                                                        Додаток 3

відповідно до додатку 3 методичних

рекомендації щодо особливостей організації
освітнього процесу у першому  (адаптивному)
циклі / 5 класах закладів загальної середньої
освіти за Державним стандартом базової
середньої освіти в умовах реалізації концепції
«Нова українська школа» (наказ МОН України

      ( №4.5/2303-21 від 06.серпня 2021р).                  

Орієнтовні вимоги до критеріїв і шкал оцінювання[1]
Інструмент для оцінювання якості критеріїв і шкал оцінювання

Шкала оцінювання критеріїв:

0 – 5.0 = потребують доопрацювання     

5.5 – 7.5 = застосовні                     

8.0 – 10 = добре           

10.5 – 12.0 = відмінно

Кожний показник рівня 1 = 0.5 балів, рівня 2 = 1.0 бал, рівня 3 = 1.5 бали, рівня 4 = 2.0 бали.

За кожним критерієм кількість балів визначається лише за одним рівнем.

Оцінювання учнів 6-9 класів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школиздійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 р. № 1222,зі змінами,«Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»), додаток 2 до наказу МОН Українивід 21.08.2013 р. №1222. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

•    називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

•    за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ ­достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 р. № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

    Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні 9-го класу  мають пройти державну підсумкову атестацію з державної мови, математики та інших предметів, яка проводиться відповідно до Порядку проведення ДПА, затвердженого наказом МОН України.

  Уразі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон), оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі.