Освітня програма

Яношівського ліцею Берегівської міської ради Закарпатської області

Вступ

Яношівський ліцей Берегівської міської ради Закарпатської області створений Берегівською міською радою,  знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником закладу освіти є Берегівська міська рада.

        Заклад  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами.

Яношівський ліцей створений  і діє на підставі Статуту. В основній школі допрофільна підготовка здійснюється за двома напрямками:. Старша школа працює за спортивним та профілем: фізична культура та .

         Освітня програма визначає:

1) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграцію, а також логічну послідовність їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2) пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

3)очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено у розділі «Програмно-методичне забезпечення освітньої програми»;

4) рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Розділ 1

Місія закладу  та засіб її реалізації

      Місія закладу - всебічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

      Заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

-дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

          У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм  трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

       Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

     Досягнення мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту» та інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

    Основним засобом реалізації призначення є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час  заклад має у своєму розпорядженні додаткові, специфічні саме для нього засоби реалізації свого призначення:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд (історія угорського народу);
• надання учням можливості вибору профілю навчання у 10 класі (технологічний профіль);
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної –  участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів, змаганнях ерудитів школи; трудової –  участь у всіх акціях із впорядкування території школи та села;   гуртковій роботі;
• надання додаткових освітніх програм, зокрема вивчення другої іноземної мови ( німецької);
• проведення індивідуальних та групових занять з предметів з метою підготовки до ЗНО(10-11 клас– історія, математика, українська мова)

Освітні програми, реалізовані у закладі, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• вирішення завдань щодо формування загальної культури особистості;
• адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянської позиції, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення .

Виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданнямзакладу

     У закладі створені та функціонують: предметні методичні спільноти, творчі групи,  психологічна служба.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника  Яношівськоголіцею

  Випускник Яношівського ліцею - це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, це патріот та новатор з широким спектром особистості:

-  випускник добре проінформована особистість;

- прагне до самоосвіти та вдосконалення;

- готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;

-  є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

- свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля; здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя;

- мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

 Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Випускник початкової школи має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старшої школи  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Розділ 3

Мета та завдання освітнього процесу ліцею

3.1. Мета освітнього процесу ліцею:

 - забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

-  гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

 - забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

- проведення атестації та сертифікації педагогів;

 - цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Мета повинна бути реалізована через виокремлення у навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проектах;

- позакласну навчальну роботу й  роботу гуртків.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

         Основним документом, що регулює освітній процес у ліцеї, є робочий навчальний план.

Яношівський ліцей Берегівської міської ради Закарпатської області здійснює планування своєї діяльності на підставі законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (зі змінами), «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту населення», Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87,  Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України 25 вересня 2020 року №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394; типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти - наказ МОН №268 від 21.03.18 зі змінами в наказі №1272 від 08.10.19; типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти - наказ МОН №268 від 21.03.18 зі змінами в наказі №1273 від 08.10.19; типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (5-9 класи) - наказ МОН№ 405 від 20.04.18; типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня(10-11 класи) - наказ від 24.04.2018 № 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493, наказу МОН від 12.01.2016 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160)  «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224,  Наказу МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”, Наказу Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”, Листа МОН №1/9-433 від 28.08.2021 “Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021/2022 навчальному році”, Постанови МОЗ від 26.08.2021 р. №9 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, Статуту школи, забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні  Державних стандартів.

         Навчальний план  складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір  єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних  дисциплін. Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8, 9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

       Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального плану було  максимально враховано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

         Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.

            Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Профільні загальноосвітні предмети - це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю.

Навчальний план для 1- 4  класів з угорською мовою навчання  складено  відповідно до  базового  навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини за Держстандартом початкової освіти, затверджений Кабінетом Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87) (таблиця 2)

  - для 1 –4 класів з українською мовою навчання відповідно до типової освітньої програми початкової освіти цикл І (1-2 класи) затвердженої наказом МОН України №268 від 21.03. 2018 та   від 08.10.2019 №1272; (3-4 класи) ІІ цикл ( автор Шиян Р.Б.),   затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 №1273.

           Освітня програма для 1 класу не має корекційно - розвивальний складник.     Навчальний час, передбачений на варіативну складову у 1-4 класах  за програмою Шияна Р.Б.  використаний на предмети інваріантної складової, зокрема по 1 годині на математику. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно, фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

    Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» школа формує відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази школи, кадрового забезпечення.

              Робочий навчальний план основної школи дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочих навчальних планах. Робочі навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану підібрана, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості школи, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової, зокрема 0,5 годин для підсилення української мови у  5-Б,  5-А  з метою розвитку компетентності вільного володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти; по 1 годині математики у 7-Б, 9-Б класах, з метою покращення  якості математичної освіти, 1 година англійської мови у 7-Б класі.  З метою допрофільної підготовки учнів відведено по 1 годині спецкурсу креслення у 8- 9 -их класах.  У 8-Б та 9- Б класах введено курс за вибором  «Практикум з правопису української мови» У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником закладу. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

    Враховуючи специфіку регіону та компактного проживання угорської національної меншини за рахунок варіативної складової введено регіональний курс «Історія угорського народу» (7-9 класи) та факультатив угорська мова (5 класи) 

Освітня програма 5-9 класів має корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Ці учні навчаються індивідуально, зокрема у 7-А класі навчається дитина за індивідуальною програмою для дітей із порушенням ОРА (Таблиця 14 до Типової освітньої програми спеціальних (класів) закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою національної меншини для дітей із порушенням опорно-рухового апарату.

    Для цієї учениці розроблено індивідуальні плани та залучені відповідні фахівців щодо їх реалізації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» школа формує відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази школи, кадрового забезпечення.

Навчальний план для 10 -11  класу розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо. Для складання навчального плану для 10 класу школа обрала другий варіант, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни». За модульним принципом буде реалізовано і зміст базового предмета «Фізика і астрономія», розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії буде здійснюватися відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали одночасно два предмети в 10 і 11 класах, зокрема «Інформатика» та «Технології».  Профіль навчання спортивний для учнів 11 класу та технологічний для учнів 10 класу сформований закладом на основі проведеного опитування учнів та їх батьків з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети: фізична культура у 11-А та 11 Б класах, що вивчаються на профільному рівні; технології в 10-А класі, вивчаються на профільному рівні

Заняття з курсу "Захист України" проводяться упродовж навчального року на базі Яношівського ліцею

Заклад освіти за освітнім запитом здобувачів освіти при складанні  навчального плану  збільшив кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок варіативної частини.

• в 10класі – з угорською мовою навчання«Українська мова» (1 година), «Угорська мова» (1 година), «Математика»(1 година), 
• в 11класі -  з угорської мовою навчання - «Українська мова» (1 година); «Математика» (2 години), «Історія України» (1 година);  з українською мовою навчання - «Історія України» (0,5 години), «Математика» (2 години), «Українська мова» (1,5 година);

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому

педагогічних технологій

Ліцей  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  -  субота  й  неділя.

          Відповідно до  Закону  України  ,,Про  освіту”   тривалість  уроку  в  2-4  класах  встановлюється  40  хвилин,  в  1  класах  -  35  хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв. Школа  працює  в  такому  режимі:

                  1 -11 класи – початок занять о 8.30

           Для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працює 3  групи продовженого дня.

        Відповідно    Закону  України  ,,Про    освіту. 2021/2022 навчальний рік розпочинається в День знань – 1 вересня 2021 року та закінчується не пізніше 1 липня 2022 року. Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту», згідно з рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 31.08.2021 ), навчальні заняття будуть організовані за семестровою системою:

І семестр - 01.09.2021 – 24.12.2021,

ІІ семестр –10.01.2022 – 08.06.2022.

 Канікули будуть проведені в такі терміни:

осінні: 23.10.2021 – 01.11.2021,

зимові: 25.12.2021 – 09.01.2022,

весняні: 19.03.2022 – 27.03.2022.

За рішенням педагогічної ради для учнів 1 класу можуть запроваджуватися додаткові канікули, тривалістю 1 тиждень. З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, закладом освіти може змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул, запроваджуватися карантин. Згідно зі статтею 34 Закону України «Про повну загальну середню освіту», контроль за відповідністю освітнього рівня учнів, які закінчили заклад загальної середньої освіти I, II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти. Державна підсумкова атестація проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої  освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014 № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 № 157/26602, наказу МОН «Деякі питання проведення у 2021/2022 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту» від 14.05.2021 №528

 Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань. Ліцей працює в одну зміну, а тому позанавчальні заняття проводяться після уроків.

     Згідно статті 12 р.ІІ  Закону  України  ,,Про    освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.  

        Навчальна практика та  навчальні екскурсії для учнів 1-8, 10 класів, згідно з рішенням  педагогічної ради(протокол №1 від 31.08.2021)  не проводяться .

        Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена сільською радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

        Поділ  класів  на  групи  при  вивченні  окремих  предметів  здійснюється   відповідно  до  нормативів,  затверджених  наказами  Міністерства  освіти  і 

науки України  від  20.02.2002   № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012  та  № 401 від 08.04.2016.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

У школі І ступеня проводять екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

            У школі ІІ ступеня формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

Засвоєння нового матеріалу у школі ІІІ ступеня можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки. Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можна проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

- подолання інертності мислення,

- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо через:

• повагу до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіру у відносинах;

• діалог – взаємодію – взаємоповагу;

•розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати у своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо над упровадженням особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

         На рівні школи розроблено Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти). Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

 - забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

 - оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм ліцею на 2021/2022 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – ―модель випускника.

Переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році:

• у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (https://goo.gl/Zgfw1C);
•  у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (https://goo.gl/93BNko);
•   у закладах загальної середньої освіти, де є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин (http://bit.ly/2Wn1Goi);
•   у закладах загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами (http://bit.ly/21nbGsO).